Театральний гурток для дітей
Часто ми, батьки, думаємо, що розвивати в дітях потрібно в першу чергу розумові і практичні здібності, тобто те, що, як кажуть, «в житті знадобиться»: що допоможе здавати іспити, вдало переходити з класу в клас у школі, потім в інституті та, врешті-решт, успішно вмонтуватися в світ дорослого соціуму. Підсвідомо ми, дорослі, програмуємо дітей на виконання поставлених нами перед ними задач задля досягнення тої мети, яку ми для них намітили. Нерідко нам здається, що зайняти певну нішу в людському мурашнику, вписатися в цей конгломерат, а по суті злитися з ним, – це і є та ціль, до якої дитина має іти десять років, жертвуючи усім, що властиво і необхідно їй саме в дитинстві – свободою і радістю.
Ми не помічаємо і не віддаємо собі звіту в тому, що таким чином формуємо зі своєї дитини гвинтик великого людського організму – один з багатьох.
Але людина – індивід! Вона має бути унікальною. А неповторною в своєму роді її робить тільки творчість: сприйняття світу усіма почуттями душі та вільне самовираження.
Безперечно, дітям потрібно давати наукові знання, але не обмежуватися ними. Творчі види діяльності не менш важливі за шкільні предмети! Тому що крім суми знань в дитині потрібно розвивати ще цілу палітру творчих навиків, завдяки яким вона буде спілкуватися зі світом, задаючи багатовимірність своїй особистості.
Всі діти народжуються схильними до творчості. І, зокрема, вони дуже люблять відвідувати театр, сприймають театральне дійство як свято. Тільки в дитинстві ми вміємо так повноцінно занурюватися в гру, з таким запалом почуттів слідкувати за перипетіями сюжету, що, по суті, приймати у ньому безпосередню участь. І цей фактор дуже важливий для благодатного впливу на дитячу свідомість.
Якщо ми хочемо донести до дитини якісь важливі моральні цінності, норми поведінки, правила співіснування в суспільстві, то варто не читати їй нотації і не цькувати її безперестанку за поведінкові помилки (формуючи при цьому небажані комплекси), а показати її вади на прикладі іншого персонажу – зі сторони завжди видніше. Такий опосередкований спосіб найкращим чином переконує дитину в тому, що її стиль поведінки її не прикрашає, і тоді вона сама буде прагнути його змінити.
Не менш дієвою є театралізована демонстрація дітям достойних образів для наслідування. Вживаючись у сюжет і співпереживаючи позитивним героям, діти підсвідомо переймають риси характеру персонажів, які їм сподобалися, а потім у житті намагаються наслідувати їм. Театральне мистецтво своєю здатністю викликати сильні емоції являє собою потужний виховний засіб, справжню школу моралі!
З виховної точки зору надзвичайно корисно регулярно бувати з дітьми на спектаклях, і не тільки переглядати їх разом, але і обговорювати після перегляду. Але багатократно ефективніше перевести дітей із стану глядачів у стан акторів – це спосіб занурити їх у саму психологію процесу з глибоким розумінням мотивації людськї поведінки. Коли дитина приміряє на себе і внутрішньо програє весь спектр типажів, від негативних до позитивних, вона вже робить вибір свого особистого життєвого образу свідомо, виходячи з власного досвіду.
Крім того, в процесі театральної гри дитина, маючи психологічні навики, виробляє свою систему оцінювання тих, з ким перебуває в контакті, і стиль взаємодії з ними. Застосовуючи секрети акторської майстерності, вона вчиться зчитувати сигнальну систему людської сфери спілкування: розуміти настрої людей, тонкощі почуттів, закономірності реакцій. А також в процесі акторської гри дитина оволодіває вмінням управляти своїми емоціями, включає систему самоконтролю і волю для управління власними інстинктами. В нашу еру масових залежностей (компьютерних та інших) цей навик набуває особливого значення.
І ще є один дуже важливий чинник, через який сценічна гра впливає не тільки на формування свідомості, але і на майбутню долю дитини: на театральних підмостках дитина проживає різні життєві ситуації і в процесі гри вчиться правильно на них реагувати, дивитись на ситуацію не з одного, а з декількох боків і шукати різні варіанти виходу з конфліктів. Таким чином, програючи проблемні моменти на сцені, дитина наче отримує щеплення від них і подальший життєвий імунітет, який убезпечить її від подібних ситуацій в майбутньому. По суті, театр є репетицією життя, а прем`єра життя може бути вдалою тільки тоді, коли вона добре відрепетирована.
Отже, театр – це справжня майстерня особистості, в якій філігранно, із застосуванням світових методик (Станіславського, Мейерхольда, Чехова, Товстоногова та інших видатних майстрів сцени) відточуються характери і формуються високі життєві принципи.
А найголовніше, – театр дає відчуття польоту! В ньому можливо все: найзаповітніші мрії і фантазії можуть набувати реальних обрисів і кликати людей на здійснення славних справ. У театра є велика підйомна сила: він робить людей вищими, кращими, талановитішими і, що важливо, внутрішньо набагато вільнішими. Театр вчить сміливо висловлювати свою думку, бачити, а не тільки дивитись, чути, а не тільки слухати, діяти, а не боятися і не сумніватись. Дивитись на світ широко відкритими очима, насолоджуватися життям, помічати дивовижні речі у повсякденному житті, надихатися самим та надихати інших, створювати позитивну атмосферу. Одним словом, дихати вільно і радісно. І творити нові світи!.. А це грандіозно!!!
Дитяча академія «ВундерЧАДО» має три види театру: настільний театр, ляльковий театр з власною сценою, декораціями та великою кількістю ляльок, що одягаються на руку, а також клас акторської майстерності для підготовки костюмованих вистав.
Третій дзвоник вже пролунав!
Запрошуєм на сцену! )
